Гаряча тема:
- Війна
Він увірвався в кінематографічний світ у двадцяти дев’ятирічному віці. Він – син Арсенія Олександровича Тарковського … видатного російського поета. «Це були важкі часи. Мені завжди не вистачало батька. Коли він пішов із сім’я мені виповнилось три роки. Життя було важким у всіх смислах» - скаже в кінці життєвого шляху, вже титулований режисер, Андрій Тарковських. Народився він 4 квітня 1932 року в селі Завражє під містом Юрївець Іванівської області. Саме у розквіті своїх дитячих літ прогриміли фанфари Другої Світової війни, і Андрюша з матір’ю, які жили на Щипке на Замоскворіччі, в комуналці, евакуювалися на Волгу, до родичів, але у 1943 році сім’я повернулася в Москву. Вчився Андрій погано. Його не цікавили ні точні, ні гуманітарні науки. В 1951 році він вступив у інститут сходознавства, але згодом залишить навчання і поїде в тайгу із геологічною експедицією. Лише згодом Андрій зізнається, що потрапив у погану компанію і матір, рятуючи його, просто хотіла відіслати сина подалі від Москви. Працював Тарковський колектором, майже робочим. Тоді йому було двадцять років. У 1954 році Андрій вступає у ВДІК на режисерське відділення в майстерню Михайла Ромма. «Я ніколи не розумів, що таке кіно. Багато, хто йшов в інститут кінематографії, вже знали, що це таке. Для мене ж кіно було загадкою». – скаже чи то із зайвої скромності, чи просто прибіднюючись Андрій Тарковський, пізніше. Під час навчання він поставить ряд короткометражних стрічок Серед яких можна (і потрібно) виділити курсові фільми «Вбивця» та «Сьогодні звільнення не буде» і дипломний (знятий у співавторстві з А. Міхалков-Кончаловським) фільм «Каток і скрипка», що був відзначений на Нью-Йоркському кінофестивалі студентських фільмів у 1961 році, отримавши головний приз. Молодий режисер ще не підозрював, що слава ось-ось постукає в його двері. Виро...